Пандемія коронавірусу так чи інакше вплинула на багатьох журналістів і багато редакцій. Чи говоримо ми про перевтому і професійне вигорання – наслідки понаднормової роботи, скорочення співробітників місцевих ЗМІ або дезінформацію, яку розповсюджують в групах в WhatsApp, – криза в галузі охорони здоров’я додали проблем галузі, майбутнє якої і без того здавалося досить невизначеним.

Щоб краще зрозуміти, який вплив пандемія зробила на новинну індустрію по всьому світу, організація IJNet – Міжнародний центр для журналістів (International Center for Journalists (ICFJ)) спільно з Центром цифрової журналістики Тоу при Колумбійському університеті провели дослідження на семи мовах. 16 жовтня вони публікують перші результати дослідження, засновані на отриманих англійською мовою відповідях 1 406 осіб з 125 країн світу.

Дослідження-опитування “Журналістика та пандемія” присвячене фізичному та психологічному здоров’ю журналістів, поширенню міз- і дезінформації, економічному впливу пандемії на редакції, зміни в режимі роботи та проблемам, пов’язаним зі свободою слова.

“Наше дослідження показує, що під час пандемії робота журналістів стала більш складною з фінансової, фізичної та психологічної точок зору, – написали автори дослідження Емілі Белл, Джулі Посетті і Піт Браун. – У професійному відношенні для багатьох цей період буде найскладнішим в їх кар’єрі “.

Нижче ми розповімо про деякі висновки дослідження. Читачі можуть знайти аналіз всіх 30 пунктів опитування і повну версію звіту тут.

Психологічне та фізичне здоров’я журналістів

Дослідники виявили, що працювати під час кризи COVID-19 для журналістів складно з психологічної точки зору.

Результати опитування допомогли виявити, наскільки широко поширена ця проблема: 70% респондентів назвали труднощі психологічного характеру найбільшою проблемою під час пандемії – ця відповідь була найпоширенішою. Більше 80% респондентів відзначили, що відчувають хоча б одне негативне психологічне переживання, включаючи тривогу, вигоряння, труднощі зі сном і почуття безпорадності.

Graph of negative emotional impacts of COVID 19

Незважаючи на труднощі, багато роботодавців не забезпечують своїм співробітникам необхідну підтримку. Більше 70% учасників опитування зазначили, що роботодавці не запропонували їм допомоги: в числі іншого, ні роботу за вільним графіком, ні можливість взяти вільний час, ні соціальну підтримку, ні регулярні перевірки, чи всі у співробітників добре.

Дані показують, що в плані фізичного здоров’я журналісти теж практично не отримують підтримки, незважаючи на світову кризу в галузі охорони здоров’я. Кожен четвертий респондент продовжує виїжджати на місця подій як мінімум раз на тиждень, при цьому багато хто відзначив, що їх роботодавці не надають їм в цих випадках необхідних засобів індивідуального захисту. Можливо, найбільш шокуюче відкриття полягає в тому, що 45% учасників опитування зазначили, що їм навіть не видають маски, коли вони їдуть на редакційне завдання.

Широке поширення міз- і дезінформації

На початку лютого Всесвітня організація охорони здоров’я виступила із заявою, що світу загрожує не тільки смертельний вірус, а й інформаційна криза. Ця “дезінфодемія” – не новина для журналістів, чиє завдання – надавати аудиторії перевірену інформацію. Більше 80% респондентів сказали, що кожного тижня стикаються з мізінформаціей.

Учасники опитування найчастіше зустрічаються з дезінформацією в фейсбуці (66%), твіттері (42%) і додатку WhatsApp (35%). Переважна більшість (82%) заявили, що повідомляють платформ про знайдену дезінформації, і майже половина з них відзначили, що вони незадоволені або дуже незадоволені тим, як платформи реагують на ці ситуації.

Хоча основними розповсюджувачами дезінформації залишаються звичайні громадяни, на другому місці за ними йдуть політичні лідери і обрані посадові особи. Це особливо небезпечно в той час, коли наявність перевіреної інформації може бути буквально питанням життя і смерті.

Chart showing main purveyors of disinformation

Репортери проводять перевірку фактів (29%) і використовують інструменти для верифікації (29%) для активної боротьби з міз- і дезінформацією під час пандемії. Однак багато журналістів зізналися, що для ефективної боротьби з дезінфодемією їм потрібно додаткове навчання. Майже 70% відзначили, що мають велику потребу в поглиблених тренінгах по перевірці інформації.

Економічний вплив

Пандемія завдала редакціям новин серйозного економічного збитку. Дослідники всього світу документують цей вплив. Серед прикладів таких ресурсів – сторінка сайту Центру цифрової журналістики Тоу (The Tow Center COVID-19 Newsroom Cutback Tracker) і постійно оновлюваний список Інституту Пойнтера, що включає інформацію про скорочення штатів, відправлення працівників у неоплачувані відпустки і закриття ЗМІ в США, а також історії , які відстежують скорочення, наприклад, в редакціях в Африці. Проте багато фактів так і залишаються невідомими.

Дослідження показує, що економічна криза залишається основним предметом занепокоєння для більшості людей, які працюють в журналістиці. Троє з чотирьох учасників опитування зізналися, що під час пандемії їх основною турботою було виживання ЗМІ, в яких вони працюють.

Підкреслюючи економічний вплив кризи, майже чотири з п’яти респондентів, що мають доступ до фінансової інформації своїх редакцій, повідомили про зниження доходів як мінімум на 50%.

Щоб впоратися з цією ситуацією, ЗМІ скорочують кількість виробленого контенту, урізують зарплати і звільняють працівників. 65% учасників опитування заявили, що зараз відчувають себе менш впевнено, ніж до пандемії.

Chart showing journalists' feelings of job insecurity

Загрози свободі преси

Дослідження показує, що в усьому світі висвітлення пандемії COVID-19 стає важким і навіть небезпечним завданням. Багато журналістів розповідають про погрози і обмеження, які впливають на свободу преси.

Наприклад, приблизно один з п’яти учасників опитування зазначає, що ситуація з онлайн-переслідуваннями стала значно гірше, ніж була до пандемії.

Пандемія також вплинула на взаємини з джерелами інформації – близько половини учасників опитування зазначили, що люди, які надають інформацію, бояться, що розмова з журналістами може привести до таких проблем, як втрата роботи, юридичні переслідування або фізичне насильство.

Але є і хороші новини

Незважаючи на багато труднощів, більше 40% респондентів повідомили, що під час пандемії відзначається зростання довіри до медіа з боку аудиторії. І тільки 4% вважають, що довіри стало менше.

Приблизно один з чотирьох учасників опитування отримує позитивні відгуки про свою роботу і наголошує велику залученість читачів. Це може бути результатом більш цілеспрямованої роботи, яку проводять багато журналістів, оскільки 24% опитаних відзначили, що приділяють більше часу аналізу потреб аудиторії.

Використання результатів

Результати опитування дозволяють нам частково зрозуміти, що відбувається в журналістиці в цей непростий час. Ними можуть скористатися вчені, дослідники та лідери індустрії журналістики, які аналізують, якою буде журналістика після пандемії.

Результати проведеного опитування можуть також бути корисні редакторам, видавцям і іншим лідерам редакцій, які зможуть надати підтримку своїм співробітникам, які продовжують боротися з кризою, – від психологічної допомоги до надання більших можливостей для проходження тренінгив.

Решта результатів опитування, присвяченого впливу пандемії на журналістику, в тому числі результати опитувань, проведених на інших мовах, будуть опубліковані в найближчі місяці. Щоб першими дізнаватися про публікацію нових досліджень, слідкуйте за оновленнями Міжнародного центру для журналістів або за сторінками IJNet в Twitter, Facebook і Instagram.

Тейлор Малкахи – редактор IJNet.

Джерело верхньої фотографії – Craig Whitehead, ліцензія CC сайту Unsplash. Всі інші ілюстрації взяті з дослідження “Журналістика та пандемія”.