Гарні приклади використання Twitter журналістами. Досвід Австралії

Просмотры: 662

20 июля 2010

Twitter набув надзвичайної популярності після того, як журналісти зрозуміли його потужність як інструменту для висвітлення «гарячих» новин під час масових погромів у Мумбаів 2008 році. Після того, як ця мікро-блогова платформа почала впливати на зміст заголовків новин, професійні журналісти масово з’явились у Twitter-просторі. Така активність живилась зростаючою суспільною думкою щодо важливості соціальних медіа для майбутнього всієї галузі, яка переживає кризу, і спиралась на Twitter як на платформу для поширення новин, громадської журналістики і взаємодії з аудиторією.

А як саме журналісти використовують Twitter? Яким чином цей сервіс змінює традиційну репортерську роботу? Які існують правила (якщо вони взагалі існують) взаємодії професійних журналістів із цією платформою? Я провела бесіди з 25 з журналістами, яких я читаю в Twitter (більшість із них австралійці, з невеликою кількістю респондентів з Південної Африки й США), щоб одержати інформацію з першоджерела.

TWITTER-МАНІЯ

Чорна субота (фото з дозволу News Ltd.)

В Австралії, де журналісти перебувають буквально в стані Twitter-лихоманки, ця блог-платформа перетворилася в основне медіа, яке висвітлювало події під час лісової пожежі чорноїсуботи, яка спустошила штат Вікторія в лютому 2009 року.Австралійська Віщальна Корпорація (TheAustralian Broadcasting Corporation) (Ей Бі Сі), де я працювала, виступила піонером у використанні цієї технології під час висвітлення стихійноголиха й отримала вражаючі результати.

А у травні 2009 року, під час сильних штормів і повеней у штатах Квінсленд і Новий Південний Уельс стало очевидно, наскільки важливою складовою роботи служби останніх новин радіо Ей Бі Сі став Twitter. Від репортерів з віддалених регіонів, до зірок ЗМІ, і навіть до Керуючого Директора медійноі корпорації – усі перебувають в Twitter, щоб одержати доступ до безпрецедентного суспільного діалогу. Як сказала мені Лей Сейлз (Leigh Sales),ведуча програми Лейтлайн(Lateline) – Останні звістки: «Я відмінно експериментую з Twitter».

Переглядаючи в Twitter новини про страшні бури, я звернула увагу на трохи новий напрямок, що набирає обертів у зведеннях популярних тем: Лондонська медійна тусовка #media140 закликала до обговорення ролі Twitter у подачі екстрених новин. Неминуче, обговорення висвітило погляди супротивників і наклепників, які заявляли "Twitter - це не журналістика!". Ветеранам великихдебатів «блоггінг проти журналістики» ця теза здасться знайомою,чи не так? Звичайно ж, Twitter - це не журналістика, це трибуна, як радіо або телебачення, але з абсолютно необмеженою інтерактивністю. Однак, акт твіттинга може бути настільки ж журналістським, як і акт написання заголовків. За аналогією, ця платформа може використовуватися для ведення репортажів у реальному часі в такому ж кошерно чистому виді, як ведення віщального прямого репортажу новин з місця подій.

Наявність опору також проявилася в Австралії в цьому місяці в ефірі національної радіопрограми Ей Бі Сі (ABC) «Життєві питання» (Life Matters).В епізоді, присвяченому впливу соціальних медіа, ведучий Ричард Еді (Richard Aedy) оголосив себе скептиком і сказав, що не бачить сенсу в таких платформах як Twitter.І він знайшов підтримку у своєї аудиторії – літньої, освіченої, небідної частини населення (застереження: я також є постійним слухачемпрограми!). Але багато хтодзвонили в програму, щоб сказати про те, яким чином соціальні мережі,такі, як Twitter можуть бути корисними суспільними засобамизв'язку й джерелами інформації. У той час, як один з гостей програми (@iggypintado) звеличував позитивні якостіTwitter, інший, заслужений ветеран ведучий наукових програм Робін Уіллямс(Robin Williams) заперечував проти цієїплатформи й гордо заявляв слухачам, що перебуває завжди на зв'язку і в курсі,хоча ще не придбав собі мобільний телефон.

Проте, продюсери запросили слухачів взяти участь в обговоренні за допомогою Twitter і цей експеримент виявивсяуспішним. Користувачі Twitter – деякі з яких ніколи й не чули про програму «Життєві питання», знайшли її за допомогою пошуку Twitter, залишили сотні коментарів і справили враження на скептично налаштованого ведучого.Мене запросили взяти участь у наступному випуску програмищоб поговорити про експеримент – тобто про політичний репортаж в Twitter (Twitter political reporting experiment), який я провела у вересні 2008 року зі своїми студентами. Крім того, ми планували подискутувати про зростаючу роль Twitter у журналістиці.Можу сказати, що зауважень типу «Ну хіба це не безглузде стрясання повітря» було вже менше. І більше - «Це вражає! Це вже трішечки схоже на громадянську журналістику!», що було приємно почути, оскільки щотижневі обговорення в програмі - це природний шлях до зміцнення ролі соціальних мереж і потенційного розширення молодшої аудиторії.

Проте, Twitter (у сполученні з іншимисоціальними мережевими платформами) змінює журналістику, і ці зміни необхідно уважно й неупереджено вивчати.

ЯКИМ чиномЖУРНАЛІСТИ ІДЕНТИФІКУЮТЬ СЕБЕ В TWITTER?

Більшість журналістів, з якими я розмовляла, спілкуються в Twitter відкрито, розкривають свою професійну належність і реальне ім'я в біографії на своїй особистій сторінці, навіть якщо вони й використовують мережевий псевдонім. Тільки лише один з них закрив свій обліковий рахунок, що означало, що він має підтверджувати допуск потенційних читачів до перегляду своїх блогів. А дехто навмисно приховує ім’ясвого роботодавця, щоб уникнути можливого конфлікту інтересів.

Але питання довіри й надійності, чесності й прозорості постійно постають як важливі моменти успішного залучення у соціальні мережі і більшість із журналістів, з якими я говорила, включені у такі мережеві «ланцюжки» довіри.

«Оскільки я користуюся Twitter для пошуку контента (і) ідей для новин, я думаю, найкраще відкрито заявляти хто я такий», - говорить Гарі Кембл (Gary Kemble), редактор аналітичного онлайн-розділу Ей Бі Сі.Він також є відповідальним за те, щоця віщальна компанія публікує у своїх постах в Twitter @abcnews і @abcarticulate.

З ним згодний кореспондент національної молодіжної редакції Ей Бі Сі, Майкл Тертл (Michael Turtle).

«Я вважаю, сама сутність Twitter спонукає до того, щоб мати відкритий профіль і чесно заявляти хто ти такий»,- сказав він. «Потужність цієї сторінки складається з можливостей прямого зв'язку та спілкування з людьми. І ця комунікація була б далеко не такою ефективною, якби ви брали участь у ній анонімно».

Коли Джонові Грею (John Grey), онлайн-редактору Брісбенської газети Кур'єр Мейл (Courier Mail), що належить до корпорації Мердока, поставили запитання чому він веде відкритий блог в Twitter, він відповів:«Можете називати мене диваком чи чуднуватим, але я вважаю, що людям приємніше інтерактивно спілкуватися з живою людиною, ніж із програмою-роботом».

Вільний журналіст Рейчел Хіллз (Rachel Hills) погодилася, що її прямій і відкритий твітинг найкраще відповідає потребі взаємного спілкування між журналістом і читачем у століття цифрових технологій.

«Я прийняла цей відносно відкритий підхід, оскільки розглядаю майбутнє ЗМІ (або принаймні щодо тих ідей і тим, на яких ґрунтується моя робота як вільного журналіста), як організацію й сприяння спілкуванню – тобто взаємодії з людьми, які вважають твою роботу важливою» - сказала вона.

Однак ведуча й продюсер служби новин Ей Бі Сі в Аделаїді, Джекі Манн (Jacqui Munn) висловила побоювання, узагальнившивідчуття деяких журналістів відносно змішування приватного і суспільного, якевідбувається в таких соціальних медіаяк Twitter.Після того, як її особистість виявилася розкритою, вона перейшла від ведення відкритих блогів до анонімного спілкування.

«Я не збиралася використовувати мережу для професійної журналістської роботи, і мені було неприємно, коли мене почали обговорювали в професійному плані за те, що я спілкувалась із друзями й декількома анонімними знайомими (тобто, як вони висловились, просто стрясала повітря)",-сказала Манн.

ЯК ЖУРНАЛІСТИ ВИКОРИСТОВУЮТЬTWITTER?

Професійні журналісти використовують Twitter для вдосконалення й розширення методів традиційної журналістської роботи. Це ще один інструмент, і багато журналістів, як, наприклад радіо продюсер Ей Бі Сі Ендрю Дейвіс (Andrew Davies), перебувають в Twitter постійно протягом робочого дня.

«Я намагаюся починати свійробочий день, переглядаючи, що обговорюють люди у Twitter»,- каже він і продовжує - «Мені подобається можливість отримувати фантастичні лінки на цікаві веб-сторінки, ідеї (і) новини, які вони розсилають».

Репортери, з якими я розмовляла, використовують цю платформу для «поширення» посилань на контент, або використовують її як канал розповсюдження власних новин - щоб завоювати нову аудиторію. Деякі також пишуть матеріали і управляють акаунтами своїх організацій у Twitter від імені роботодавців. Дехто використовує платформу як трибуну для живих репортажів, а дехто - щоб обмінюватися зображеннями, аудіо-матеріалами та посиланнями на інший онлайн-контент, який вони вважають цікавим.Багато хтовикористовує Twitter для пошуку контактів, тем та ситуацій для висвітлення у матеріалі, для збору й перевірки необхідної інформації. По суті, коли я починала готуватися до написання цього матеріалу, моїм першим кроком було написати в Twitter звернення до журналістів із проханням відповісти на питання чому вони частину часу витрачають на Twitter, і як саме вони використовують цю платформу. І саме таким чином, перш ніж проводити розширені онлайн-інтерв'ю, я одержала корисні відповіді й встановила чимало нових контактів.

Майкл Тертл із Ей Бі Сі регулярно використовує Twitter для моніторингу громадського обговорення, що, на його думку, впливає на його розповіді.

«Іноді буває корисно скористатися Twitter для того, щоб оцінити думку людей з якого-небудь питання»,- говорить Тертл. «Звичайно ж, не можна стверджувати, що думки, висловлені онлайн, будуть показовими, або намагатися представити добірку публікацій у блогах як результат вивчення суспільної думки. Але вони можуть допомогти побачити напрямок поглядів, і допомогти направити деякі з ваших питань, або точок зору, які ви можете розвинути».

Більша частина журналістів, в яких я брала інтерв’ю, відслідковують ланцюжки джерел інформації по «своїй» тематиці. Це тому, що вони спостерігають за конкурентами й намагаються бути в курсі самих гострих питань своєї професії. Результати та зміни вражають! Дехто замість звичних стрічок новин використовує тепер інтернет, а для інших це засіб спілкування з колегами й удосконалення як наставників. В остаточному підсумку - це інструмент для репортажуй аналізу одночасно.

ЯК ЖУРНАЛІСТИ РЕКЛАМУЮТЬ СЕБЕ

Оскільки публіцистика й індустрія розваг продовжують поєднуватися, а репортери усе більше й більше стають зірками інформаційного простору, то журналісти, які слідкують за своїм іміджем, все більше усвідомлюють та використовують Twitterяк брендинговийі маркетинговий інструмент. На думку Лей Сейлз із Ей Бі Сі, яка створила австралійський культ послідовників Twitter-Простору з унікальною сумішшю новин і дотепності, це має основне значення. Вона говорить, що ще не повністю оцінила дійсну цінність Twitter для себе.

«Мені важко бачити реальне застосування, оскільки моя аудиторія нараховує тільки близько 1000 учасників.Утой час як аудиторія моєї програми - близько 300 тисяч чоловік».Але вона вказала на потенційну важливість платформи, як наприклад проведенняроботи з маркетингу своїх книг.

@leighsales ведучапрограми ABC Lateline

Однак журналісти починають усвідомлювати можливостівикористання Twitter для спілкування зі своїми аудиторіями, визнаючи неминучість відходу старих медіа-структур, які відокремлювали виробників новин від одержувачів, і насаджували в споживанні інформації підхід типу зверху-донизу.

«Як інші віщальні компанії й газети, ми використовуємо Twitter для повідомлення людям про нові матеріали і одержання зворотного зв'язку.Але ми не вважаємо, що на цьому варто зупинятися»,- зазначає Джон Бергін (John Bergin), заступник директора відділу електронних новин компанії Скай Ньюз Австралія (Sky News Australia).«Наша стратегія не розглядає читача й глядача /десь там/ просторово й концептуально. Однією з найцікавіших особливостей Twitter є те, що в нього немає чітко обмеженої аудиторії. Кожний учасник має однаковий набір інструментів для вираження своєї точки зору, постановки проблеми або вироблення програми. Простір між виробником і одержувачем новин розсипався. Ми намагаємося використовувати Twitter як засіб запроситичитача/глядача в групу новин, запитати його думку, про те, які питання він чи вона хочепоставити нашим гостям і так далі». 

Утекти від PRта знайти РОБОТу

Деякі журналісти також визначили Twitter як засіб уникнути взаємодії з усе більш домінуючою машиною сучасного PR. Вони говорять, що він допоміг їм швидко обійтивсі прес-релізи й офіційні джерела, як, наприклад, групи лобіювання або політиків, просто спілкуючись із учасниками ланцюжка, які надавалиальтернативні перспективи, корисну фонову інформацію, а іноді й ключові факти матеріалу.

І нарешті, журналісти, з якими я спілкувалася, згадали роль Twitter як свій рід мережевого бюро з працевлаштування.Оглядач видання Сідней Стар (Sydney Star), Харлі Денет (Harley Dennett) підкреслив важливість спілкування із провідними журналістами й редакторами найбільших австралійських видань на Twitter.«Я залишаю коментарі до свіжих новин у надії, що потенційні роботодавці побачать, наскільки я дотепний і інформований»,- сказав він.

Ця стратегія спрацювала у випадку з однією випускницеюуніверситету в США. Після того, як їй не вдалося справити враження в електронному листі, Ешлі Рейнолдс(Ashley Reynolds) написала пряме повідомлення директоровіслужби новин на каналі WYMT TV (http://www.wkyt.com/wymtnews) у місті Хезерд, штат Кентуккі (Hazard, Kentucky). Це спрацювало: він їй відповів в Twitter, призначив інтерв'ю, і ось вона вже готується приступити до роботив його команді програми новин.

«Наскільки я знаю, я - єдина людина, що зв'язалася зним через Twitter, тому я дійсно виділилася»,-сказала вона. «У прямомуповідомленні ви маєте продати себе, уклавшись в 140 знаків. Тому, щоб продати себе, мені довелосяписати коротко, точно й просто». 

НОВИНИДНЯ В TWITTER

Харли Денет відповідає на прохання про інтерв'ю на Twitter

На додаток до використання Twitter для спостереження за свіжими новинами – на кшталт міні-телеграфу за участю громадськості, і для поширення екстрених новин -Ей Бі Сі також призначила репортерів вести прямі Twitter-Репортажі з місця подій, як, наприклад, вибори в штаті Квінсленд у березні цього року.

Інші репортери указали на цінність пошукової системи - Twitter search - функції, яка дозволяє користувачам здійснювати пошук по певнихсловах або фразах, які часто згруповані за відповідними хештегами(hashtags) - щоб полегшити читання співтовариств, що публікують основні свіжі новини. Вони також указали на недавню тенденцію офіційних суспільних діячів публікувати новини на Twitter ще до випуску офіційних прес-релізів або проведення прес-конференцій. Це означає, що Twitter використовується не тільки як місце розміщення й спостереження за екстреними новинами, а також і як канал розповсюдження екстрених новин.

Але «громадськість менш схильна довіряти новинам, розповсюдженим у Twitter, ніж новинам, які підготували традиційні засоби інформації», - говорить Харлі Денет. Він вважає, що для аудиторії,як і раніше, важливі деталі. Він виявив це, коли нещодавно розмістив на Twitter інформацію про закриття Федерального Мирового Суду в Сіднеї.

«Іноді люди не вірять мені, коли я розміщаю в Twitter що-небудь ще до того, як весь матеріал вийде в пресі або онлайн, з підтверджувальнимицитатами й документами» - сказав він. «Важко довести що-небудь за 140 символів, якщо нема чого приєднати».

Важливо, щоб журналісти діялитак само обережно, і вчилися не лише на надихаючих прикладах, але й на помилках. Наприклад, вивчили два випадки, які сталися всередині травня 2009 року. В одному з них журналіст, який пише від імені онлайн-публікації Крайки (Crikey), звинуватив у недобросовісному твіттингу технічного кореспондента Сідней Морнінг Геральд (Sydney Morning Herald) Ашера Мозеса (Asher Moses), який не відповів на прохання про інтерв'ю.Згодом виданню Crikey довелося вибачитися, коли з'ясувалося, що образливі мікроблогипублікувалися зфиктивної адреси в Twitter.

У другому випадку з'ясувалося, що якась маркетингова компанія вела мікроблог від імені Поліцейського Управління Нового Південного Уельсу про політику й злочинність в якості експерименту у використанні соціальної мережі, на який їх надихнуло використання Twitter Бараком Обамою під час виборчоїкампанії 2008 року. Адреса в Twitter @nswpolice залучила2000 послідовників і змусила розгнівану прес-службу поліцейського управління користатисяіншою Твіттер-адресою, поки Twitter не закрив аккаунт порушника.

Отже, колеги, вчіться один в одного і розвивайте свої навички, підвищуючи власний професіоналізм!

Автор: Джулі Позетті (Julie Posetti)

Джулі Позетті - титулований журналіст і викладач журналістики, веде курс лекцій з радіо- і тележурналістикі в Університеті Канберри, Австралія. Працювала національним політичним кореспондентом, редактором служби регіональних новин і ведучим на радіо й телебаченні в Національній телерадіомовній компанії Австралії, Ей Бі Сі. Її академічні дослідження зосереджені на мовному радіо, політичній журналістиці й висвітленні в новинах мусульман після подій 11 вересня 2001 року. Вона веде мікроблог  під псевдонімом J-Scribe і ви можете підключитися до її ланцюжка на Twitter.

Оригінал публікації: pbs.org

Переклад, редактора: Редакторський портал

 

Просмотры: 662